1 липня Україна припинила постачання газу з Росії.
Рішення прийняли після безуспішних тристоронніх перемовин у Відні. У них взяли участь міністри енергетики України й Росії Володимир Демчишин і Олександр Новак та представник Єврокомісії Марош Шефчовіч. Сторони мали домовитися про умови постачань газу на третій квартал 2015 року, однак спільного рішення не дійшли.
Київ вимагав знизити ціну на 30%. "Україну не влаштовує ціна за газ в 247 доларів, вона наполягає ще й на 30-відсотковій знижці! Відпочиньте, хлопці. Наполягати будете в іншому місці", — пише в мережі "Твіттер" глава комітету російської Держдуми з міжнародних справ 60-річний Олексій Пушков.
"У зв'язку з тим, що 30 червня 2015 року завершується термін дії додаткової угоди між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром", а умови подальшого постачання російського газу в Україну не були узгоджені під час переговорів, "Нафтогаз" припиняє закупівлю газу в російської компанії", — йдеться у заяві "Нафтогазу" ввечері 30 червня. Після невдалих перемовин у Відні сторони можуть повернутися за стіл перемовин у вересні.
— Рік тому Газпром влаштував нам газову блокаду, що тривала 180 днів — із середині червня до 11 грудня. І ми спокійно обходилися без російського газу, — пояснює експерт з питань енергетики Михайло Гончар, 52 роки. — Тож і цього року можемо без нього обходитися й не платити агресорові. А це — найголовніше. Тим паче, Москва пропонує здирницьку ціну.
Україна правильно зробила, що зупинила постачання російського газу. Закуповувати його треба за передоплатою. Газпром посадив нас на неї і тепер сам пожинає наслідки. Матимемо гроші — заплатимо. Але ще подумаємо, в кого брати газ — у Газпрому чи в європейців. Український ринок газу останні роки, до агресії, був найбільш дохідним для Росії. Щороку отримувала з нього 12–14 мільярдів доларів. Стільки ж, скільки і з німецького. Тож рішення України вдарить по Газпрому. Але винен у цьому він сам. Бо виступає інструментом Кремля в гібридній війні проти України.
Не піде Росія на знижки — нехай не йде, — продовжує Михайло Гончар. — Зрештою, є технічні можливості реверсу з країн Євросоюзу. Вони дають нам можливість до кінця цього року взагалі обходитися без російського газу. Питання тільки в тому, щоб були гроші на купівлю необхідних обсягів у європейських постачальників. З коштами у нас — проблема. Але час поки що є. Третій квартал — найоптимальніший з точки зору газових цін на європейському ринку. Якщо подбаємо про запаси газу в наших сховищах і про національного газовидобувника, то пройдемо зиму нормально.