За останні шість років в Україні закрили 146 вузів. Найбільше — протягом останніх двох років, повідомили в Державній службі статистики. Зараз працюють 836 вищих навчальних закладів.
— У нас на 147–150 тисяч осіб — один університет. У багатьох розвинених країнах на цю кількість людей припадає удвічі менше навчальних закладів, — каже колишній міністр освіти 61-річний Станіслав Ніколаєнко. Розповідає, як вплине на якість освіти закриття вищих навчальних закладів.
Чому відбувається скорочення ВНЗ?
— Перша причина — скорочення населення. У 1990-х українців було 52 мільйони, а зараз — 42. 10 років тому ми могли прийняти на перший курс 460 тисяч людей, а зараз 250–270. Якщо 20 відсотків не склали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови, 20 — з математики, то лише 230–240 тисяч абітурієнтів претендуватиме на вступ. Але наші вузи все одно розраховані на вдвічі більше студентів, ніж там навчаються. Фінансування з бюджету теж іде приблизно на таку кількість студентів, як і раніше.
Друга причина — масовий виїзд абітурієнтів за кордон. З 2013-го близько 50 тисяч українців виїхали вчитися в Польщу. Останні п'ять-сім років іде агресивна політика наших сусідів. Одні пропонують безкоштовне навчання, другі — за символічні кошти, за кордоном дають житло й харчування. Французи, наприклад, беруть за семестр усього 250–500 євро. Це приблизно як у наших столичних університетах.
Скільки вузів потрібно Україні?
— Нам не треба орієнтуватися на якесь конкретне число. Важливо, аби освіта була якісна і щоб розвивалися наукові школи наших важливих галузей.
Які університети варто закривати?
— І державні, і приватні, які штампують дипломи, а знань не дають. Таких вистачає. Для цього варто запровадити жорсткий закон акредитації вищих навчальних закладів. Якщо, скажімо, навчальний заклад має недобір, з нього виходять погані спеціалісти, його варто закривати. До 150 філій та інститутів треба позбавити ліцензії вже зараз.
Чому випадки хабарництва виявляють саме у вузах, де є недобір?
— Туди йдуть люди, яким треба не спеціальність, а диплом. Вони не хочуть навчатися і нав'язують свої "послуги" викладачам. Це зазвичай відбувається під час перескладання заліків чи іспитів. А загалом рівень корупції в університетах суттєво впав після запровадження ЗНО. Ще 2005–2006 року в університетах Одеси та Львова було найрозвинутіше хабарництво при вступі.
Які небезпеки є при скороченні вузів?
— З одного боку, підхід до скорочення університетів, які мають недобір, правильний. А з іншого, ми можемо втратити стратегічні галузі. Наприклад, на гірничорудні спеціальності через недобір абітурієнтів торік приймали із найнижчими балами. Те саме було із сільськогосподарськими спеціальностями. Якщо закрити ці університети, втратимо розвиток галузей, які дають 80 відсотків доходу до бюджету. Україна ж найбільше продає за кордон металу й сільськогосподарської продукції.
Що робити викладачам, які лишаються без роботи після закриття університетів?
— Викладачі самі шукають роботу, хтось перекваліфіковується. Найпростіше відомим і високофаховим спеціалістам — їх запрошують в інші університети.
Автор: Олена ЛИТВИНОВА