Правий прем'єр Яценюк, кажучи, що різні кредити, а краще гранти - це дуже добре, але Україні для підняття економіки потрібні інвестиції, переважно - довгострокові. Про це він заявив у ході недавнього візиту до Берліна.
На Німеччину, яка є найбільшим в Європі і третім у світі торговим партнером України, Київ покладає особливі надії. Товарообіг двох країн у 2014 році склав $ 6,9 млрд (проти $ 8,4 млрд роком раніше). Німеччина також є третім за величиною експортером в Україну ($ 5,36 млрд) і другим найбільшим інвестором в нашу економіку.
Торік частка капіталовкладень з Німеччини в Україну зросла з 10,9% до 12,5%. Але це тільки на тлі загального зниження прямих іноземних інвестицій. Тоді як в реальних вимірах цифра знизилася до $ 5,7 млрд доларів з $ 6,2 млрд в 2013 року. Падіння, але не катастрофічне.
«Жодна компанія не пішла. І жодне німецьке підприємство не звільнило жодного співробітника », - підкреслив у бесіді з кореспондентом Укрінформу міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічюс. Причому, за його словами, таку інформацію він отримав в Східноєвропейській асоціації німецької економіки. Більше того, каже міністр, німецькі бізнесмени готові розглядати можливості подальшого інвестування, тому що відзначають, щонайменше, два фактори: інвестклімат поліпшується, а експортний потенціал країни після сильної девальвації гривні збільшився. Не випадково в найближчі місяці в Києві планується відкриття Торгової палати німецького бізнесу. Глава Мінекономрозвитку і торгівлі розповів, що українська сторона вже підготувала для партнерів з ФРН список активів, які будуть виставлені на продаж.
Оптимізм українського чиновника поділяють аж ніяк не всі. Керівник все тієї ж асоціації Маркус Фельзнер підтверджує, що дійсно жодне німецьке підприємство в Україні не було закрите. Однак при цьому деякі фірми скоротили кредитування своїх українських "дочок", по суті, повністю виключивши їх з ринку і заморозивши бізнес.
До числа ще більших песимістів можна віднести директора Східного комітету німецької економіки ("конкуруючої фірми" згаданої вище асоціації), голови Німецько-українського форуму Райнера Лінднера. Той днями в Києві взагалі заявив про те, що німецький бізнес остаточно розчарувався в Україні і згортає свою діяльність. За його словами, більшість з 600 компаній, що працюють в країні, зараз проводять аудит і визначають доцільність подальшого функціонування. За озвученими Лінднером даними, в 2014 році експорт німецьких компаній в Україну скоротився на 35%.
В Україні працює близько 2 тисяч підприємств з німецьким капіталом. З них близько 600 - це прямі філії німецьких компаній, в числі яких такі великі як Леоні, Metro, Siemens, HeidelbergCement. Мова йде саме про них. Дійсно складно продовжувати діяльність, коли твої гіпермаркети розграбовані, як це сталося з низкою магазинів Metro в Донецьку і Криму. Або просто велике виробництво змушене зупинятися, тому що воно виявилося на тимчасово окупованій території, та до того ж ще в зоні бойових дій - як один з трьох українських заводів великого виробника будматеріалів HeidelbergCement. Це тільки приклади великих компаній, а скільки таких серед фірм менших за розмірами...
Не відчувають себе в безпеці і ті, хто розташований в безпосередній близькості від лінії бойових зіткнень. Благо, що більша частка німецького бізнесу все ж зосереджена в районах, де війни немає, зокрема у Львівській, Івано-Франківській областях (переважно це автоіндустрія). Але і їх проблеми не обійшли стороною. Через труднощі із купівлею валюти компанії тижнями не могли оплатити поставки продукції. Деякі західні партнери відмовлялися вести бізнес з підприємствами на території України в силу переконання, що тут війна скрізь.
Якими б світлими або похмурими не були оцінки ситуації, загальним є розуміння того, що без встановлення миру, радикального поліпшення інвестклімату стану справ не виправиш. І з країни підуть навіть ті, хто раніше працював на цьому ринку (якщо чесно, то інвестиційною Меккою Україна особливо ніколи і не була), а нові інвестори не стануть ризикувати своїми капіталами.
Кілька необхідних для підвищення довіри капіталовкладників умов, в інтерв'ю Укрінформу, назвав історик, доцент при Університеті Лейпцига і член групи радників по Україні Бундестагу Вільфрід Йілге. Він вважає вкрай важливим провести в найкоротші терміни реформи в адміністративній, судовій та правоохоронній сферах. «Якщо ви хочете, щоб люди вкладали свої кошти в Україну, дуже важливо, щоб це все було гарантовано в правовому полі», - пояснює Йілге. Іншими словами, щоб інвестори не побоювалися за безпеку свого бізнесу і особисту.
Разом з тим експерт підбадьорює: все не так уже й погано. «Я б не сказав, що в умовах війни інвестиційний капітал піде з України, принаймні, що стосується німецького», - зазначив Йілге. Він звернув увагу на такий важливий для зарубіжних компаній факт, як невисока вартість робочої сили в Україні. «Треба розуміти, що доходи в Україні зараз низькі. Але є дуже висококваліфіковане населення, яке готове працювати. Це привабливий фактор », - говорить аналітик.
При тому, що головна загроза стабільності виходить з боку сусідньої держави, не варто звинувачувати у всіх економічних бідах тільки Москву, так вважає експерт фонду "Наука і політика" Німецького інституту міжнародної політики і безпеки Сюзан Стюарт. «Звичайно, стабільність в країні залежить певною мірою від дій Росії, але Україна й сама могла б більше зробити, ніж зробила досі, для створення більш привабливих умов для інвесторів шляхом серйозного реформування юридичної системи, зменшення корупції, поліпшення ситуації в банківському секторі ", - висловила експерт свою думку кореспонденту Укрінформу.
Вона підкреслила, що основою плану України з реформування та залучення інвестицій повинен бути неупереджений аналіз , а “не чиїсь особисті специфічні інтереси або особисті зв'язки". Стюарт впевнена: коли Берлін побачить "дійсно справжні зусилля" в реформах, то німецькі політики відразу ж дадуть сигнал бізнес-сектору.
Канцлер ФРН Ангела Меркель, один з головних адвокатів України останнім часом, а також один з найбільш прискіпливих критиків, позитивні зміни в Україні нарешті побачила. Про це вона сказала в ході недавнього візиту до Берліна прем'єра Яценюка. "Повинна чесно сказати: в дуже короткий час, відтоді, як Рада почала працювати, було зроблено відчутно багато. Це дасть можливість за допомогою міжнародних інвестицій в Україну покращити економічний розвиток", - сказала Меркель. За її словами, представники німецької економіки будуть готові в найближчі місяці "говорити з Україною про те, які інвестиційні можливості тут відкриваються".
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про те, що може німецька держава зробити для залучення в Україну інвестицій, канцлер зазначила цілком у дусі ринкової економіки: "Компанії самі вирішують - робити інвестиції чи ні". Але тут же висловила надію на те, що "якомога більше німецьких компаній залишаться в Україні". "Я знаю про багато бізнесменів, які, наприклад, вклали гроші в сільськогосподарську сферу в Україні, і, навіть у складних умовах минулого року, домоглися зростання", - додала Меркель.
Вона нагадала, що саме німецький бізнес, а не уряд, виступив ініціатором проведення інвестконференції (влітку цього року) по Україні, назвавши це знаком того, що Німеччина прагне активно стояти на українській стороні. На закінчення канцлер запевнила, що уряд ФРН все ж подумає, як можна "простимулювати ще більше німецьких підприємців" прийти в Україну.
Києву над цим подумати треба не менше ...
Ольга Танасійчук, Берлін.