Оформити Шенгенську візу самостійно насправді дуже просто, і навіть якщо ви жодного разу не були за кордоном, ви можете обійтися без турагентств, тим самим заощадивши гроші.
Для початку, давайте визначимося, для в’їзду в які країни нам потрібна Шенгенська віза.
На даний момент до них відносяться: Австрія, Бельгія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція та Естонія.
Існує кілька типів шенгенських віз:
Одноразова
Дворазова
Багаторазова (на 90, 180 днів перебування і навіть на 5 років)
Віза «limited territorial validity», яка дійсна тільки для відвідування тієї країни, яка її видала. Великим любителем поставити таку візу є консульство Іспанії, в цьому випадку у візі буде абревіатура VTL (validez territorial limitada). Якщо її видало консульство Іспанії, то в’їхати в Шенген і перебувати весь термін дії візи ви повинні саме в Іспанії. Перельоти з пересадкою в інших країнах Шенгенської угоди в даному випадку не ваш варіант.
Одноразову візу видають, як правило, на дати поїздки + 15 днів (іноді дають більший коридор). Термін перебування, який ви вказали в анкеті при цьому не змінюється.
Наприклад: В анкеті ви вказали, що їдете на 10 днів у Париж з 1 по 10 березня. Візу вам дадуть з терміном перебування 10 днів і дійсна вона з 1 по 25 березня. Тобто у вас є невеликий запас, на випадок якщо плани несподівано зміняться.
Зверніть увагу, що це правило не завжди виконується, тому розраховувати на додатковий коридор в 15 днів не варто.
Хто видає Шенгенську візу?
Рішення про видачу Шенгенської візи приймає консульство, але подати документи ви можете через візовий центр, акредитоване туристичне агенство, кур’єрську службу, наприклад PONY EXPRESS або безпосередньо в консульство.
Недосвідченим мандрівникам варто мати на увазі два моменти:
По-перше, дадуть вам візу чи ні залежить від рішення консульства, а не візового центру, турагентства або будь-якого іншого посередника.
По-друге, для отримання візи, ви повинні заплатити збір, і це саме збір за розгляд документів, а не ціна візи. Візу не купують, її видають. Оплата 35 або 60 євро не гарантує те, що ви отримаєте візу.
У консульстві якої країни потрібно відкривати Шенгенську візу?
В Шенгенському візовому кодексі цей момент досить докладно описаний. У вас є 3 варіанти:
Якщо ваша поїздка намічається тільки в одну країну, то віза відкривається в консульстві цієї країни.
Наприклад, при поїздці на тиждень в Париж, візу варто просити в консульстві Франції.
Якщо поїздка намічається по декількох країнах, то віза відкривається до консульства тієї країни, де ви пробудете довше або залежно від основної мети відвідування.
Приклад № 1: Ваш маршрут: Німеччина – 4 дні, Франція – 4 дні, Іспанія – 7 днів. В даному випадку, візу необхідно отримувати в Іспанському консульстві тому що ви пробудете більше днів в Іспанії.
Дні перебування вважають за кількістю ночей.
Приклад № 2: Ваш маршрут: Німеччина – 2 дні, Франція – 4 дні, Іспанія – 4 дні. В даному випадку, візу ви можете отримати, як в консульстві Іспанії, так і Франції.
Приклад № 3: Ваш маршрут: 3 дні у Франції на конференції (або по будь-яким іншим робочим справам) і 3 дні в Іспанії на море. В даному випадку, вам треба подати документи в консульство Франції, тому що переважаюча мета поїздки – ділова.
Якби в Іспанії ви провели, наприклад, 7 днів, то то тоді у вас є повне право запитувати Шенген у Іспанців, тому кількість днів перебування важливіше, ніж мета поїздки.
Якщо неможливо виділити країну основного перебування, то діє правило «першого в’їзду». Тобто ви повинні отримати візу в тій країні, де будете в’їжджати в Шенген.
Наприклад, ваш маршрут: Німеччина 2 дні, Бельгія 2 дні, Франція 2 дні. Першою країною в’їзду в Шенген у вас буде Німеччина, значить отримувати візу потрібно в консульстві Німеччини.
Якщо вам з якоїсь причини вже дуже не хочеться отримувати візу у німців, то можете зателефонувати в консульство Франції чи Бельгії і уточнити у них. У консульств є досить багато можливостей для маневрів, кодекс не пов’язує їх по руках і ногах, тому, якщо ви не можете визначиться де вам отримувати візу, краще уточнити інформацію безпосередньо в консульстві.
І ще один важливий момент …
Якщо країна в’їзду в Шенген не є країною, що видала вам візу, то будьте готові до додаткових питань на кордоні.
Правила «першого в’їзду», яке передбачає, що в’їхати в Шенген ви повинні саме в тій країні, яка видала вам візу, в кодексі немає. Але тим не менш, прикордонні служби аеропортів ставляться до таких пасажирам більш уважно.
Ви повинні підтвердити, що основна мета вашого візиту країна, яка видала вам візу. Для підтвердження згодиться копія броні з готелю або зворотні квитки.
Особливо строго з цим в аеропорту.