Олександр Квіташвілі, запрошений іноземець, із досвідом медичної реформи в Грузії, склав «зброю» і подав у відставку. Про те, що це може статися, говорили раніше. Зовсім нещодавно прем’єр Арсеній Яценюк, за запитом депутатів, наказав провести службове розслідування роботи Квіташвілі та міністерства.
Квіташвілі прощався майже такими ж словами, що і його попередник Олег Мусій: міжнародні закупівлі вакцин провалені, реформи немає, бо – корупція, яку міністр і мав подолати. Про те, чим останнім часом займалося міністерство на чолі з Квіташвілі, у сюжетах ТСН.Тиждень йдеться кілька останніх тижнів. Цикл сюжетів кореспондента ТСН Юлії Дячук на медичну тему наробив уже багато галасу. Чи витримають українці медичні реформи, якщо не витримують самі реформатори
Цього разу журналістка поїхала у місто Нововолинськ на Волині. Там у лікарні вже третій тиждень лежить Антоніна Панасівна Кузьмич. І лікує вже третій діагноз. Лікар порадив зостатися ще на кілька днів. А це автоматично означає додатково кілька сотень гривень. Зараз їй доводиться економити, як ніколи. Всю свою пенсію і навіть більше – приблизно 2 тисячі гривень – жінка уже витратила на ліки. Це за три тижні. Зараз вона лікується вже у четвертого лікаря. У Нововолинську, де живе Антоніна Панасівна, діє інститут сімейних лікарів.
Спочатку пацієнту треба було йти до сімейного лікаря, а потім у нього отримати направлення до лікаря вузької спеціалізації. Зараз систему трохи змінили і тепер діє дві черги. Можна записатися до сімейного лікаря, а можна – одразу до вузького спеціаліста. Для цього є талончики. Їх виписують у реєстратурі.
Внучка Антоніни Панасівни 9-річна Софія нині лікує хімічні опіки від рослини борщовик. Їх більше 40 видів і ростуть вони найчастіше при дорозі. Дівчинка просто зачепила великий листок. За останніх півроку Софія хворіє вже вдруге. Взимку все її тіло було в червоних плямах. Такою була алергія на приписаний лікарями антибіотик. Мама Ліля розповідає, що так її дитині лікували запалення лімфовузлів. А потім, щоб вилікувати алергію, виписали 9-річній дівчинці гормональний препарат. І все це – на фоні традиційного, ще радянського сервісу. Нарікає, що талончики до вузькоспеціалізованого лікаря дістати дуже складно. Мовляв, у години прийому талончиків уже немає, лікар нікого не приймає, сидить у кабінеті та відмовляється приймати без талончика.
Після того, як в Україні почнуться справжні медичні реформи, така ситуація буде нонсенсом. Принаймні у цьому переконані в Міністерстві охорони здоров’я. Заступник міністра Ігор Перегінець відкрито зізнається, що справжньої сімейної медицини в Україні немає і найближчим часом навряд чи буде.
«Чому не вийшло? Тому що було вирвано з контексту. Вважаю, що не вийшло. Вважаю, що нівелювали ми принцип сімейної медицини», – говорить Перегінець.
У Нововолинській лікарні, як і по всій Україні, бракує кадрів. Потрібно 27, а є 18. І навіть ті, що є – сімейні з великою натяжкою. Експрес-курси із перетворення на сімейних лікарів тривають півроку. Лікарі нарікають, що цього замало.
Але працювати треба. І вони це роблять у таких, як є умовах. Із офіційною зарплатою в 2-3 тисячі гривень, і з досить вимогливими пацієнтами.
В італійських лікарнях зовсім по-іншому. Там і відношення до пацієнтів інше, і ціни на медичні послуги інші. Є соціальні, державні лікарні, для малозабезпечених. А є приватні – для тих, у кого дозволяють статки. Та й зарплати лікарів дуже набагато вищі, ніж в українських колег. Скажімо, санітарка може отримувати до 2 тисяч євро, зарплата лікаря – 3-3,5 тисячі євро, а суперпрофесіонали-лікарі можуть отримувати до 7-8 тисяч євро.